Перейти до вмісту

Bovril

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Bovril
Типм'ясний напівфабрикат
ПоходженняКанада → Британія
АвторДжон Лоусон Джонстон
Час появи1871
Зазвичай використовувані компонентиекстракт яловичини, екстракт дріджів
Варіаціїпаста, гранули

Bovril — м'ясний напівфабрикат у вигляді пасти, розроблений у 1870-х роках Джоном Лоусоном Джонстоном. Бренд Bovril належить Unilever.

Bovril вживають розбавленим як напій, або як складник супів, бульйонів, рагу, каш, і як намазку. Напівфабрикат агресивно рекламувався в Британії наприкінці XIX — початку XX ст. і отримав славу стереотипної британської їжі. У 2004 році Unilever виключив яловичі інгредієнти з формули Bovril, зробивши пасту вегетаріанською, але в 2006 році скасував це рішення та знову включив яловичі інгредієнти до формули.

Назва

[ред. | ред. код]

«Bovril» утворено від bovine — «худоба» та vril — назви містичної речовини з роману Едварда Бульвер-Літтона «Вріл: Сила прийдешньої раси» (1871). В цьому романі, свого часу одному з найпопулярніших у Британії, описується підземна високорозвинена цивілізація, що отримує надлюдські здібності від рідини вріл[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Bovril винайшов Джон Лоусон Джонстон, шотландський м'ясник із Единбурга, який цікавився дієтологією. Він провів свої юні роки, працюючи в м'ясній крамниці в Кенонгейті, де почалися його ранні експерименти з «рідкою яловичиною»[2]. Його метою було створити м'ясний продукт тривалого зберігання[3]. Невдовзі після еміграції до Канади у 1871 році Джонстон виграв контракт на постачання харчів для армії Наполеона III під час франко-прусської війни, зокрема консервованих м'ясних продуктів[4][5]. Суміш м'ясного екстракту з іншою сировиною спочатку була відома як «Johnston's Fluid Beef» (Рідка яловичина Джонстона) і вироблялася протягом кількох років на заводі в Монреалі. Коли фабрика згоріла, Джонстон вирішив повернутися до Великої Британії та оселитися в Лондоні в 1884 році[2].

Назва Bovril з'явилася в 1886 році через популярну книгу Едварда Бульвер-Літтона «Вріл: Сила прийдешньої раси» (1871). На тлі рухів за тверезість та здоров'я Bovril рекламувався як м'ясний суперпродукт, що зміцнює поставу. Пасті приписували і інший вплив на організм людини: омолодження, профілактику хвороб. Компанія Bovril асоціювала себе з армією та патріотизмом, постачаючи Bovril військам під час англо-бурської війни. У 1896 році Джонстон продав компанію Bovril за 2 млн фунтів стерлінгів[4]. Пізніше, у 1916 році, під час Першої світової війни, компанія опублікувала повносторінкову рекламу в газеті Daily Express із биком, який запевняв, що солдатам потрібен Bovril[4]. Пасту продовжували рекламувати як здорову та поживну альтернативу алкоголю[6].

Ернест Шеклтон їв Bovril під час своєї антарктичної експедиції 1902 року. Папу Лева XIII зображували (без його дозволу), як він п'є Bovril з гаслом: «Дві непогрішні сили: Папа Римський і Bovril», а відомий вікторіанський силач Юджин Сандоу стверджував, що Bovril додає йому сили. На той час бізнес Джонстона окупився. Винахідник пасти помер у 1900 році в Каннах на яхті в достатку[4].

Bovril досяг піку популярності в 1930-х роках, що тривала до 1960-х, а далі поступово падала[3]. У 1968 виробництво перемістилося до Бертон-он-Трент, у Стаффордширі, відомого центру пивоварінням та зручного для виробництва дріжджів, які входили до складу[7].

На початку 2000-х років Unilever пов'язала зменшення продажів Bovril з тим, що зростає кількість прибічників вегетаріанства. В ході сліпих дегустувань було з'ясовано, що дріжджевий екстракт більше смакує і в 2004 році в Bovril перестали додавати м'ясо[7]. У 2006 році Unilever скасувала це рішення та знову включила яловичі інгредієнти до своєї формули Bovril після того, як заборони на експорт яловичини з Британії з причини епідемії коров'ячого сказу були зняті[8].

Склад

[ред. | ред. код]
Bovril на хлібі

Bovril — це густий, чорний або темно-коричневий, блискучий екстракт на м'ясній основі. Смак — насичено м'ясний, солоний умамі. Первісно це була виварена зневоднена і знежирена яловичина, яку подрібнювали на порошок, а потім перетворювали на пасту з додаванням альбуміну[6][9].

Сучасний рецепт включає 50 % яловичого екстракту, 25 % дріжджового екстракту, змішаних із соєвими білками, ароматизаторами, карамеллю[6][9]. Якщо напівфабрикат випускається в формі гранул, то до його складу входить картопляний крохмаль[9].

Одна чайна ложка Bovril містить 4,5 г білків та 1,6 г вуглеводів, а також 1,4 г натрію, що становить понад половину рекомендованої добової норми[6].

Використання

[ред. | ред. код]

Випускається в вигляді густої пасти або гранул швидкого приготування, схожих на кавові[9]. Паста легко розчиняється у воді. Її також розчиняють у молоці чи газованій воді, роблячи «яловичий чай»[6], до якого може додаватися білий перець або гострий соус[9]. Паста може вживатися як гарнір[6], намазка на хліб, печиво, або підлива; у пасті обмочується картопля перед смаженням. Bovril входив до військових пайків[9].

Щороку в Британії продається 3,5 млн банок Bovril[5]. Напівфабрикат зберігається в закритій банці роками, а після відкриття — до 18 місяців[9].

Вплив

[ред. | ред. код]

Bovril є частиною британського кулінарного ландшафту[4]. Його смак лишається предметом дискусій понад 100 років: дехто вважають його огидним, тоді як інші охоче вживають[9].

Гарячий напій з цієї пасти ще з 1880-х років міцно асоціюється з британськими футбольними фанатами[9].

Назву «Боврілові човни» отримали кораблі-асенізатори, що транспортували по Темзі відходи з лондонської каналізації впродовж майже століття з 1887 року. Назва закріпилася через колір їхнього вантажу[10].

У 1913 році компанія Bovril заснувала село Санта-Єлена в аргентинській провінції Ентре-Ріос для поселення працівників м'ясокомбінату. В 1951 село перейменували на Бовріл[11].

Одна з героїнь книги Скотта Вестерфельда «Бегемот» (2010) назвала на честь цього напівфабрикату ключову для сюжету тварину, живого детектора брехні, бо Bovril — це «єдина англійська річ, яка їй (героїні) до вподоби».

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bovril: A meaty staple's strange link to cult science fiction. www.bbc.com (брит.). 28 травня 2025. Процитовано 26 жовтня 2025.
  2. 1 2 Bovril: It's a drink, a spread, even a crisp flavouring, and it was created in Edinburgh. The Scotsman (англ.). 7 червня 2010. Процитовано 26 жовтня 2025.
  3. 1 2 Ephanov, Nikita (8 липня 2023). The Rich History Of Bovril And How People Drink This Meaty Extract. Tasting Table (амер.). Процитовано 26 жовтня 2025.
  4. 1 2 3 4 5 Care For Some Beef Tea?. Atlas Obscura (англ.). Процитовано 26 жовтня 2025.
  5. 1 2 Wong, Cecily; Thuras, Dylan; Obscura, Atlas (12 жовтня 2021). Gastro Obscura: A Food Adventurer's Guide (англ.). Workman Publishing. с. 2. ISBN 978-1-5235-0219-6.
  6. 1 2 3 4 5 6 Ephanov, Nikita (8 липня 2023). The Rich History Of Bovril And How People Drink This Meaty Extract. Tasting Table (амер.). Процитовано 26 жовтня 2025.
  7. 1 2 Wainwright, Martin (19 листопада 2004). Bovril drops the beef to go vegetarian. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 26 жовтня 2025.
  8. ↑ Association, Press (1 вересня 2006). Unilever puts the beef back into Bovril. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 26 жовтня 2025.
  9. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 All About Bovril - Britain's Beefy Drink. Caffé Prima (англ.). 14 липня 2025. Процитовано 27 жовтня 2025.
  10. ↑ The "Bovril Boats" - Shipping Today & Yesterday Magazine. Shipping Today & Yesterday (брит.). 14 грудня 2021. Процитовано 26 жовтня 2025.
  11. ↑ Client Challenge. www.ft.com. Процитовано 26 жовтня 2025.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Bovril&oldid=46689586